У різноманітних бухгалтерських актах часто застосовується визначення «Продаж» і «реалізація» товарів. Насправді, це різні назви однакового дії, тому буде правильно використовувати обидва словосполучення. Сам термін «продаж» став активно використовуватися після введення в 2001 році Плану рахунків. Колишній активний рахунок 46 «Реалізація», замінили на новий — 90 «Продаж».

Сама ж суть цієї операції якихось глобальних і необхідних змін не зазнала. І до сих пір надання бухгалтерських послуг є обов’язковим, і важливим процесом на будь-якому підприємстві або установі.
Момент, коли покупець набуває право власності, настає лише після того, як йому передали товар. Самим же договором купівлі-продажу можна передбачити, що моментом переходу права власності продавець зберігає за собою, і покупець не зможе жодним чином розпоряджатися цим товаром. Такий товар буде відображатися у покупця в якості речі, прийнятої на зберігання. І лише після того, як за товар будуть внесені кошти, його вартість буде відображена як товар.
Бухгалтеру важливо пам’ятати, що якою б не була форма договору, в бухобліку реалізація товару буде відображатися тільки в момент передачі права власності від продавця до покупця.
Трохи по-іншому йдуть справи з податковим обліком. Тут доречно поняття моменту відображення реалізації для здійснення оподаткування. За податковим законодавством, відомо, що можливий факт обчислення податків з реалізації товару, як на дату відвантаження, так і день оплати товару.
Організація має право самостійно вибрати метод визначення виручки: «по відвантаженню» або «по оплаті». Обраний спосіб повинен бути зафіксований в податковій політиці орг. Залежно від обраного методу, може змінюватися і порядок нарахування податків.
У тому випадку, коли право на власність переходять покупцеві відразу ж в момент відвантаження, то він зобов’язаний оплатити товар до або після того, як йому буде переданий товар, в разі, коли інший варіант не був обумовлений.